5 TEDTalks про економіку спільного споживання

TEDTalks — це всесвітньо відомі конференції, де виступають підприємці, власники бізнесу, євангелісти, історики, вчені, які натхненні тим, чим вони займаються і з радістю передають цю хвилю натхнення слухачам. За 18 хвилин (стільки триває виступ кожного учасника) вони розповідають про роботу, ідеї, проекти і т.д., які варті поширення.

BlaBlaCar вибрав 5 найпопулярніших TEDTalks про шерингову економіку та тренди спільного споживання. Більше відео на цю тему можна подивитися на сайті TED, в розділі «The economy of trust».

[subsection-title]«Валюта нової економіки — довіра»[/subsection-title]

За останні кілька років ми спостерігаємо сплеск спільного споживання — використання онлайн платформи для шерингу автомобілів, квартир, навичок. Рейчел Ботсман, євангеліст економіки спільного споживання і автор відомої книги «What's mine is yours: The Rise of Collaborative Consumption», вивчає так звану валюту, на основі якої працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Airbnb, Taskrabbit та інші. Цією валютою є довіра, вплив і те, що вона називає «репутаційним капіталом».

• Шерингова економіка — це про те, як користувачі вступають в значимі зв'язки та заново відкривають для себе людяність. Таким чином працюють такі платформи, як BlaBlaCar, Kickstarter, Etsy, які побудовані на взаєминах і довірі між людьми, а не на механічних транзакціях.
• Дослідження дослідного центру П'ю (англ. Pew Center) говорить про те, що активний користувач Facebook в три рази охочіше довіряє людям, ніж людина, що не користується інтернетом. Віртуальна довіра поступово змінює те, як ми довіряємо один одному в реальному житті.
• Як упевнитися, що наші цифрові особистості відповідають реальним особистостям? І чи хочемо ми, щоб вони були ідентичними? Як ми можемо імітувати довіру, що складається при особистому спілкуванні? Як ми можемо заборонити людям, які погано себе вели в одній спільноті, чинити так само у іншій? Таким же чином, як компанії іноді використовують кредитні рейтинги, щоб вирішити, який кредитний відсоток чи іпотеку вам можна надати, ринки, що залежать від транзакцій між незнайомцями, повинні володіти якимось механізмом, здатним сигналізувати, що, наприклад, Кріс — хороший хлопець. Таким механізмом є репутація.

[subsection-title]«Майбутнє бізнесу за мережевим обміном»[/subsection-title]

Ліза Ганські, автор книги «Мережевий обмін» (англ. «The Mesh: Why the Future of Business Is Sharing») і власниця сайту www.meshing.it, де зібрані найуспішніші проекти в індустрії шерингової економіки з усього світу, розповідає про концепцію спільного використання цілого ряду речей, а також обміну за допомогою пірингових майданчиків. Ліза наводить кілька прикладів з різних індустрій, які успішно працюють вже зараз.

• Мережевим обміном я називаю пошук способу більш ефективного спільного використання речей.
• Ви колись замислювались над тим, скільки часу в день людина користується власним автомобілем? У США і країнах Західної Європи це приблизно 1 година. Це означає, що решту часу наш автомобіль не використовується і стоїть на місці. Хіба це ефективно?
• Ви знаєте, який % комерційних і промислових площ в США пустує? Близько 21%. Це занедбані заводи або фабрики, колишні ТЦ і інші приміщення, які легко перетворити, наприклад, в розпродажі одного дня або інші події для жителів міста. Це я називаю мережевим обміном і таким чином з'являється можливість сконцентрувати довіру.

[subsection-title]«Дозвольте мені орендувати ваш автомобіль»[/subsection-title]

Робін Чейз — засновник Zipcar, найбільшого на сьогоднішній день сервісу з оренди автомобілів. Кілька років тому Робін сфокусувалася на запуску нового напрямку бізнесу — Buzzcar, майданчику для спільного використання особистих автомобілів.

• Найбільше, чого досяг Zipcar за 10 років — це усвідомлення того, що ділитися добре.
• Через десять років настав час вийти за рамки звичного, і пару років тому ми з чоловіком створили Buzzcar. Buzzcar дозволяє людям здати в оренду їхні автомобілі друзям і сусідам. Замість того щоб інвестувати в машини, ми інвестуємо в спільноту. Я називаю це «Корпорацією користувачів».
• Якщо запитати: «Чому я назвала компанію Buzzcar?», То одна з причин — це те, що я хочу нагадати про потужності вулика, про його здатність створювати таку платформу, на якій користувачі хочуть працювати і покращувати її роботу.

[subsection-title]«Ми перестали довіряти організаціям і почали довіряти незнайомцям»[/subsection-title]

Рейчел Ботсман — євангеліст шерингової економіки, автор відомої книги «What’s mine is yours: the rise of collaborative consumption», частий гість на конференціях і семінарах про технології, концепції спільного споживання та прогрес. Нещодавно Рейчел виступила на конференції TED і розповіла про те, як змінюється парадигма довіри в усьому світі з розвитком технологій та як люди вчаться довіряти.

• Давайте подивимось на прикладі BlaBlaCar. Спочатку ми довіряємо ідеї. Тобто, ви повинні довіряти ідеї райдшерингу, як безпечному і комфортному способу подорожей. Далі нам потрібно довіряти конкретній платформі. Тут ми розуміємо, що BlaBlaCar допоможе, якщо щось піде не так. І третій рівень — це довіра до окремої інформації, наприклад, до відгуків чи опису на сторінці профілю.
• Сьогодні дивовижно спостерігати за тим, як люди довіряють один одному все більше. Ви пам’ятаєте, як вперше залишили дані власної кредитної картки на якомусь веб-сайті? Такий крок можна сміливо назвати довірою. Я чудово пам’ятаю, як колись хотіла придбати старенький Peugeot на eBay. Я розповіла про це татові, а він звернув увагу, що ім’я продавця було «Невидимий Чарівник» (оригінал: Invisible Wizard), а тому моя ідея була, мя'ко кажучи, не дуже практичною.
• Сьогодні більшості з нас комфортно сідати в автомобіль до незнайомців. Ми ділимось своїми квартирами і будинками з людьми, з якими вперше познайомились. Це лише початок, адже зміни, на порозі яких ми стоїмо, є не технологічними, а швидше емоційними. Це зміни, в першу чергу, в довірі до інших. Мені хочеться допомагати людям зрозуміти еру довіри, до якої нам усім потрібно пристосовуватись.

[subsection-title]«Як Airbnb працює над довірою на платформі»[/subsection-title]

Джо Геббіа, співзасновник Airbnb збудував компанію на принципі, що довіра між людьми може бути настільки сильною, щоб зупинятись у чужих квартирах чи будинках. Як платформі вдається проходити через виклик довіри до незнайомців? Завдяки правильному підходу до дизайну. На сьогоднішній день, після того як люди 123 мільйони разів залишалися на ночівлю, Геббі озвучує мрію про спільне споживання, де дизайн допомагає суспільству і об'єднує людей замість ізоляції і поділу.

• Ми провели спільне з Стенфордом дослідження, в якому оцінювали бажання людей довіритися іншим, засноване на схожості їх віку, проживання та місця проживання. Дослідження, що не дивно, показало, що ми більше довіряємо схожим на нас людям. Чим більше розбіжностей з іншою людиною, тим менше ми їй довіряємо. Це природна соціальна упередженість.
• Якщо у вас менше трьох відгуків, нічого не зміниться. Але якщо відгуків більше 10, все змінюється. Хороша репутація переважує схожість між людьми.
• Зараз ми знаємо, що дизайн не вирішить всі світові проблеми. Але якщо він зможе допомогти з цієї, якщо зможе продавити її, то що ж ще ми зможемо спроектувати потім?